-
1 давати
= дати1) to give; ( вручати) to deliverдавати вихід (почуттям) — to give vent to, to give play to; to uncork
давати в позичку — to lend, to advance
давати на додачу — to throw in, to give into the bargain
давати завдаток — to give earnest ( deposit), to bind a bargain
давати згоду — to give one's consent, to consent, to yield
давати ім'я — to name, to call; ( при хрещенні) to christen, to baptize
давати на чай — to tip, to give a tip
давати свідчення — to depose, to give evidence, to testify; to bear witness (to)
давати силу — to give strength, to invigorate
давати хабара — to bribe; to grease smb.'s palm
2) ( дозволяти) to let, to allow; ( надавати можливість) to affordдавати спокій — to let alone; to leave in peace
3) (бити, вдаряти) to give (it), to hit, to strikeдавати кому-небудь в зуби — to give smb. a smack in the teeth
4) ( приносити) to yield; ( забезпечувати) to provideдавати плоди (про дерево) — to yield fruit; to result
5)давати відомості (про/по) — to furnish/supply/provide information (on)
давати відповідь — to provide/supply/give an answer
давати відсіч — to repulse, to rebuff; to reject the views ( в суперечці)
давати газу — to step on the gas; to step on it, to speed up, to rev up
давати добро — to give OK, to give the go-ahead
давати зарок — to pledge oneself, to give an undertaking
давати звіт — to account ( for), to render an account
давати клятву — to make/take/swear an oath, to swear
давати крен — to take a list, to list, to heel ( over)
давати ляпаса (кому-небудь) — to slap in the face; to cuff/box ears (of)
давати маху — to miss one's mark, to make/commit a blunder, to let the chance slip
давати місце — to make room ( for)
давати можливість — to enable, to let
давати обітницю — to vow; ( постригтися в ченці) to take the vows
давати освіту — to educate, to provide an education
давати перевагу — to advantage, to give odds, to give priority to
давати похибку мат. — to be in error
давати пояснення — to offer/provide an explanation, to supply an explanation
давати право — to entitle, to give the right, to entitle to, to confer a right, to confer a right on
давати привід — to give occasion, to give cause ( for)
давати приклад — to set an example, to set the pattern
давати промах — to slip up, to make a slip/blunder; to miss one's chance
давати прочухана (кому-небудь) — to give a telling-off/rating/scolding; to rate
давати результат — to produce/yield/give a result
давати телеграму — to send a telegram; to wire
давати тріщину — to crack, to split
давати уявлення (про кого-небудь/що-небудь) — to give an idea (of), to give an estimate, an insight
давати хід справі — to set an affair going; юр. to prosecute
давати початок — to originate, to give rise (to)
давати слово (обіцяти) — to give ( to pass) one's word
давати знати (повідомити) — to let one know, to send word
давати раду (чомусь) — to manage, to master, to cope with
давати слово (на зборах) — to give smb. the floor
давати шанс — to give a chance, to enable to give / effort an opportunity
давати ягоди — to come into berry, to berry ( про рослини)
-
2 давати завищену оцінку
Українсько-англійський юридичний словник > давати завищену оцінку
-
3 давати тенденційну оцінку
Українсько-англійський юридичний словник > давати тенденційну оцінку
-
4 нагінка
жscolding, check, rebuke, reproof, rowing, ratingдавати нагінку — to row, to rate
мати нагінку — to be scolded, to get into hot water, to get it hot
-
5 оцінка
ж1) ( дія) valuing, valuation, assessment; (думка, міркування) appraisal, iluation, assessment, estimate, estimation, rating; ( позитивна) appreciationоцінка акцій — valuation of stock, valuation of shares
оцінка витрат — costs estimate, estimate of costs
оцінка можливих варіантів комп. — "what-if" evaluation
оцінка обстановки військ. — estimate of the situation
завищена оцінка — overestimation, overvaluation; об'єктивна
оцінка ризику — risk estimate, risk assessment, valuation of risk, risk evaluation, evaluation of risk, risk weighting
страхова оцінка — insurance ( actuarial) valuation, insurance appraisal; суб'єктивна
давати оцінку — to evaluate, to make evaluation, to assess, to give assessment, to give an estimate; to give estimation; to give appraisal
2) ( на іспиті) mark, score; амер. gradeпогана оцінка сл. — black mark
-
6 відзиватися
-
7 оцінювати
= оцінити1) (визначати вартість, встановлювати ціну) to appraise, to evaluate, to estimate, to rate, to value, to put value on; to price, to fix the price; (давати оцінку, висловлювати думку) to assess, to estimate, to judge, to appreciateоцінювати надто високо — to overestimate, to overvalue
оцінювати надто низько — to underestimate, to undervalue
оцінювати стан (ситуацію) — to appraise ( to size up) the situation
2) ( кваліфікувати) to qualify; ( на екзамені) to mark; to score; амер. to grade -
8 розцінювати
= розцінити1) ( визначати вартість) to estimate, to value, to appraise, to assess; ( визначати ціну) to price2) (кваліфікувати, вважати, давати оцінку) to qualify, to consider, to regard -
9 совість
СОВІСТЬ - категорія етики, що характеризує моральну діяльність особистості через її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно визначати зміст морального обов'язку, вимагати від себе його дотримання і давати самооцінку власних вчинків; одна з форм моральної самосвідомості, через котру здійснюється осмислення, контроль, санкціонування та критичний перегляд моральних настанов людської суб'єктивності. Етимологічно поняття "С." у багатьох європейських мовах пов'язане зі значенням "спільне знання", "свідомість", що характерно і для мов слов'янських, зокрема укр. Це слово походить від архаїчного префікса "со", що має широкий спектр значень, включаючи спільність дії, і "відати" - "знати". Розвиток моральної свідомості закріпив за поняттям "С.", крім усвідомлення власного ставлення до моральних вимог суспільства, значення переживання й засвідчення особливої, змістовної позиції суб'єкта моральної діяльності. Першими серед античних філософів поставили проблему С., очевидно, Демокрит та Сократ. Аристотель положенням "Нікомахової етики" про С. - "правдивий суд доброї людини" надав європейській традиції етичних пошуків певного забарвлення. Так, Кант розмірковує про "внутрішнє судилище" С. у випадку, коли людина порушує моральний закон - відступає від вимог категоричного імперативу. Разом з цим стає очевидним тісний зв'язок С. з обов'язком, а через нього - з добром і благом. С. як переживання самооцінки є можливою тільки на основі знання норм суспільної моралі, що стали внутрішнім переконанням. Вона дає про себе знати і негативними проявами (напр., відчуття провини), і позитивними - впевненістю в правильності і справедливості вчинку. Різні "іпостасі" С. зумовлені змістом людських уявлень про добро і зло, благо, справедливість, обов'язок. Цю залежність в абстрактній формі засвідчив Гегель, розглядаючи основні причини низки морально-психічних станів, позначених ним як "нечиста С.", "спляча С.", "муки С." тощо Н. іцше назвав нечисту С. "глибоким захворюванням", однак наголошував, що "це хвороба в тому сенсі, в якому хворобою є вагітність". Таким чином, "неспокій" С. починає розглядатись як стан, необхідний для становлення морального суб'єкта. Фройд виходив з того, що С. породжується конфліктом між підсвідомими потягами і суспільними заборонами. Послідовники Фройда вже розглядали С. як особливий різновид неврозу (Віттельс), а з точки зору функцій - як негативний феномен: С. - ярмо, що перетворює людське життя в муки і страждання Н. аукові дискусії навколо проблеми С. мали гучне відлуння в сфері політики: Гітлером С. була публічно оголошена химерою. В філософії марксизму феномен С. пов'язується з особливостями реального становища (буття) людини у світі. "С. привілейованих, - зазначав Маркс, - це і є привілейована С.". Отже, акцент робиться на соціальних детермінантах, що чинять вплив на С. і перешкоджають прояву її загальнолюдського змісту. Гайдеггер у свій спосіб пов'язує С. із буттєвою покликаністю людини, що звільняє останню від необхідності коритися зовнішнім авторитетам. "Совісна" людина бере на себе тягар вибору між добром і злом, у своїй діяльності орієнтується на власні критерії моральної оцінки. Через це моральну особистість завжди переслідує почуття невдоволеності собою, що є стимулом до самовдосконалення. Вона особливо чутлива до моральної йедовершеності світу в будь-яких проявах і, звичайно, С. її ніколи не може бути спокійною, "чистою". Можливо, надто емоційно, але точно це висловив у праці "Культура і етика" Швейцер: "Чиста С. є винахід диявола".В. Єфименко -
10 рівняти
1) ( робити рівним) to even; to equate2) ( давати рівну оцінку) to compare equally ( with); to equal(ize)3)рівняти стрій військ. — to dress, to align
См. также в других словарях:
одзыватися — зывамся, вашся, Ол. Відгукуватись; давати оцінку комусь; давати про себе знати … Словник лемківскої говірки
озиватися — а/юся, а/єшся, недок., озва/тися, озву/ся, озве/шся і озову/ся, озове/шся, док. Те саме, що обзиватися 1 5). || Давати оцінку кому , чому небудь. Озиватися словом … Український тлумачний словник
цінити — ціню/, ці/ниш, недок., перех. і без додатка. 1) Те саме, що цінувати 1). 2) перен. Судити про кого , що небудь, давати оцінку комусь, чомусь. || Визнавати цінність, значення кого , чого небудь. || Визнаючи цінність чого небудь, дорожити ним. ||… … Український тлумачний словник
цінувати — I (давати оцінку кому / чому н., визнавати значення когось / чогось), цінити, поціновувати, оцінювати, оцінити, поважати II ▶ див. дорожити, оцінювати I, переписувати 2), поважати 1) … Словник синонімів української мови
уважати — дієслово недоконаного виду думати, гадати; визнавати якимось, давати оцінку; спостерігати; зважати на кого , що небудь … Орфографічний словник української мови
спочинок — нку, ч. Відновлення сил після втоми, припинення праці, руху і т. ін.; відпочинок. || Проведення часу без праці, на дозвіллі. || Коротка перерва під час якоїсь дії; перепочинок. •• Без спочи/нку безперестанку, безперервно; не відпочиваючи.… … Український тлумачний словник
пускати — а/ю, а/єш, недок., пусти/ти, пущу/, пу/стиш, док. 1) перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого , що небудь, не вдержувати в руках. || Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них.… … Український тлумачний словник
родити — роджу/, ро/диш, недок. і док., перех. і без додатка. 1) Давати життя дитині (дітям) під час пологів (про жінку). || розм. Ставати батьком. 2) тільки недок., перен. Давати початок чому небудь, бути причиною появи чогось, створювати що небудь. ||… … Український тлумачний словник
народжувати — ую, уєш, недок., народи/ти, роджу/, ро/диш, док. 1) перех. Давати життя дитині (дітям) під час пологів (про жінку або самицю). 2) перех., перен. Давати початок чому небудь, створювати що небудь, бути причиною появи когось, чогось. || Пробуджувати … Український тлумачний словник
Олейник, Владимир Николаевич — Владимир Николаевич Олейник Володимир Миколайович Олійник 220px Дата рождения: 16 апреля 1957(1957 04 16) (55 лет) Место рождения: Бузовка (Черкасская область) Гражданство … Википедия
заміж — 1) присл.: •• Бра/ти за/між робити своєю дружиною (про чоловіка). Вихо/дити за/між брати шлюб, одружуватися з ким небудь (про дівчину, жінку). Віддава/ти за/між кого одружувати, давати згоду на шлюб дочки, сестри і т. ін. 2) у знач. ім., розм.,… … Український тлумачний словник